«Процес подачі здавався чимось нереальним»: як студентка КАІ Богдана Мороз потрапила в ЦЕРН
  • Довідник
  • Пошта
  • УКР
  • ENG
  • ...
8.05.2026, 14:41
Події

    vstup do NAU

    ibm-academy

    akademiya-mikrotik





    «Процес подачі здавався чимось нереальним»: як студентка КАІ Богдана Мороз потрапила в ЦЕРН

    «Процес подачі здавався чимось нереальним»: як студентка КАІ Богдана Мороз потрапила в ЦЕРН
    img

    Богдана Мороз – студентка першого курсу Аерокосмічного факультету спеціальності «Прикладна фізика» КАІ. Минулого року вона подала заявку на міжнародну програму для старшокласників від CERN та компанії Solvay — і стала однією з 72 відібраних серед 2 500 претендентів зі 120 країн. У квітні 2026 року Богдана провела тиждень у Женеві. Наша студентка розповіла, як це — опинитися всередині найбільшої фізичної лабораторії світу, представляти Україну в час війни і зробити селфі зі своїм науковим кумиром.

    Як потрапити до найвідомішої фізичної лабораторії світу

    Мене звати Богдана, я студентка 1 курсу прикладної фізики в Київському авіаційному. І нещодавно я повернулася з CERN–Solvay Student Camp 2026.

    CERN — це Європейська організація ядерних досліджень, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій. Саме тут розташований знаменитий Великий адронний колайдер (LHC) — гігантське 27-кілометрове кільце під землею, де вчені зіштовхують частинки майже зі швидкістю світла, щоб розгадати таємниці виникнення Всесвіту.

    Минулого року я подалася на програму для учнів старших класів 16-18 років від CERN та Solvay — це 5-денний табір для тих, хто справді «горить» фундаментальними дослідженнями у фізиці. Проживання та витрати покриває компанія Solvay як інвестиція у нове покоління молодих вчених. А мені пощастило отримати ще й travel grant, який повністю закрив витрати на переліт.

    Скажу чесно: процес подачі у квітні 2025-го здавався чимось нереальним і справді без чіткого розуміння результатів. Конкуренція була вражаючою: 2 500 претендентів зі 120 країн, з яких відібрали лише 72 учасники — і однією з них стала я.

    Як виглядає день у найбільшій лабораторії світу

    У квітні 2026-го я нарешті прилетіла до Женеви, де провела тиждень з 34-ма учнями з різних куточків світу поміж найсучасніших експериментів. Досвід унікальний: ми жили в готелі CERN, снідали поруч з провідними науковцями, вчилися у бібліотеці з медалями Нобелівських лауреатів.

    Програма була насиченою щодня. Ми побачили серце цифрового CERN — Data Center, де щосекунди обробляються гігабайти даних із колайдера. На воркшопах будували власні камери Вільсона (детектори частинок!), експериментували з надпровідною керамікою та електромагнетизмом. Зазирнули в центр керування детектором ATLAS — невелику кімнату з десятками моніторів, де фізики в реальному часі стежать за зіткненнями частинок.

    Там, де народжується фізика

    Коли я потрапила до Компактного мюонного соленоїда (CMS) — величезного кільцевого детектора на глибині понад 80 метрів під землею — захопленню не було меж. Особливо коли дізналася, що в цьому експерименті беруть участь українські вчені з інститутів Харкова.

    Окремою точкою програми стала Фабрика антиматерії — єдине місце у світі, де проводяться експерименти з «містичною» антиматерією (спойлер: це цілком безпечно та нетаємничо). У проєктний день я обрала практику з теорії: ми розбирали діаграми Фейнмана та складні розпади частинок, а також отримали додаткову екскурсію до Фабрики, де нам дозволили пройтися поруч із працюючим «сповільнювачем» з антиатомами гідрогену.

    І так, були й фанатські моменти: я два роки дивилась відео @particleclara в Instagram — і ось роблю з нею селфі після її неймовірної лекції про детектор ATLAS. А ще побувати в тій аудиторії, де у 2012 році оголосили про відкриття бозона Хіггса… Це космос.

    Україна в серці колайдера

    Представляти Україну на міжнародному рівні — це відповідальність. Я розповідала іноземцям про те, як наша наука живе навіть у час війни. Для багатьох учасників стало відкриттям, що українські вчені досі долучаються до міжнародних ініціатив. Це була можливість нагадати світовій спільноті, що Україна — це не лише про боротьбу, а й про інтелект, інновації та внесок у глобальні наукові відкриття.

    Уся ця історія стала можливою завдяки підтримці організаторів з навчального департаменту CERN — адміністраторці табору Руад Дагган, accompanying teachers д-ра Марлени Чуктераш і д-ра Стефанії Делла Скукки, менеджерці Данік, усім науковцям, що долучилися до проведення, та компанії Solvay.

    Та найважливіша подяка — Силам оборони України. Адже саме завдяки їм українські студенти, як я, мають можливість продовжувати навчання, представляти нашу державу на світовому рівні та повертатися додому, щоб будувати майбутнє української науки.

     





    © Національний університет «Київський авіаційний інститут»
    03058, Україна
    м.Київ, просп. Гузара Любомира 1
    post@kai.edu.ua | (044)406-79-01