NAURocket здійснили перші пуски ракет після кількарічної перерви

У квітні 2025 року студентське конструкторське бюро NAURocket з Київського авіаційного інституту здійснило перші пуски твердопаливних ракет після кількарічної перерви. Ця подія ознаменувала важливий крок у відродженні аматорського ракетобудування в Україні та підготовці майбутніх інженерних кадрів.

Студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування NAURocket, яке існувало в КАІ (колишньому НАУ) у 2018-2021 роках, знову відкрило свої двері. Команда з 10 студентів під керівництвом випускника КАІ 2024 року Артема Коваленка пройшла піврічний шлях підготовки до важливої події — перших пусків ракет після тривалої перервисторично, NAURocket функціонувало під керівництвом Сергія Піпка та за підтримки Ксенії Семенової, яка на той час очолювала Наукове товариство студентів і аспірантів. Проєкт було призупинено у 2021-2023 роках з приходом до керівництва університетом іншої адміністративної команди.

У 2024 році відродження NAURocket стало можливим завдяки зусиллям ентузіастів та підтримці керівництва КАІ. Після півроку інтенсивної підготовки, 16 квітня 2025 року команда здійснила свої перші пуски твердопаливних ракет, названих Деймос і Фобос.

Деймос і Фобос — це аматорські некеровані ракети довжиною 2 метри, що працюють на твердому сорбітному (карамельному) паливі. Над проєктом працювали три групи спеціалістів: електроніки-програмісти, інженери конструкції ракет та відповідальні за двигуни. Головними цілями пусків було досягнення висоти 700-1000 м за вертикальною траєкторією, перевірка роботи парашутної системи в точці апогею та тестування GPS-маяка для пошуку ракети після приземлення.

Хоча жодна з ракет не змогла досягти запланованої вертикальної траєкторії через сильний вітер (перша пішла за балістичною траєкторією), телеметрія та бортові системи відпрацювали справно. За словами фахівців, ключовим успіхом можна вважати сам факт злету ракет при збереженні цілісності пускової установки. Як кажуть фахівці галузі: «Якщо ракета здійснила сходження з пускової і при цьому пускова установка лишилася ціла, значить, випробування успішні!»

Науковий консультант та спонсор СКБ Сергій Піпко зазначив: «Головне досягнення — адміністрація КАІ домоглася допуску студентів на полігон і запуски пройшли під контролем військових. З успіхів — обидві ракети полетіли, всі, хто запускав, залишилися цілі, природа не постраждала». Серед недоліків було зазначено, що через сильний вітер траєкторія польоту суттєво відхилилася від вертикальної, система порятунку не спрацювала, ракети зазнали пошкоджень. GPS-трекери не передали координати, але обидві ракети вдалося знайти. Команда планує вивчати причини проблем та будувати нові ракети.

У багатьох розвинених країнах аматорське ракетобудівництво є не лише видом спортивної діяльності, але й важливою складовою у підготовці майбутніх кадрів для ракетної галузі. Для порівняння, студенти авіаційного університету Ембрі-Рідл у квітні 2023 року запустили невелику ракету на висоту 14 548 метрів, встановивши рекорд для аматорських ракет. А зовсім нещодавно, 19 квітня 2025 року, команда з New Zealand Rocketry Association встановила новий світовий рекорд, запустивши 4-метрову двоступеневу ракету Meraki II на перхлораті на висоту 121,6 км.

Як зазначають організатори проєкту, суспільство часто недооцінює роль системних зусиль спільноти у розвитку технологій. Аматорські проєкти створюють основу для формування майбутніх інженерних кадрів, даруючи молоді перший досвід та емоції від успішної реалізації власних розробок. За словами команди, в ці 10-15 секунд, поки ракета летить і видає свої звуки, у тебе в голові прокручуються всі спогади вашої кількамісячної підготовки: від першої зустрічі з ідеєю, спроб взяти до рук деталі і до поїздки на полігон.

Особливістю проєкту стала необхідність офіційного погодження пусків в умовах воєнного стану. Раніше аматорські запуски здійснювалися переважно на віддалених полях, без особливого контролю з боку регулюючих органів. Враховуючи поточну безпекову ситуацію, КАІ звернувся до державної платформи «Залізний полігон». На погодження та уточнення деталей знадобилося два місяці, після чого представники Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки визначили час та місце для проведення випробувань.

Фінансову підтримку проєкту надав банк ПУМБ, який у минулому семестрі заснував стипендіальну програму для 18 студентів та аспірантів КАІ, що розвивають власні проєкти. Серед стипендіатів були ключові розробники команди ракетобудівників Артем Коваленко та Григорій Бандевич.

В перспективі наступних трьох років команда NAURocket планує освоїти створення керованих ракет із системами наведення. Керівник проєкту Артем Коваленко має намір вступити до аспірантури на кафедру авіоніки та систем управління КАІ.

Наразі команда СКБ проводить набір нових учасниківсеред студентів київських закладів вищої освіти. Зокрема, шукають:

• embedded-розробників (авіоніка, системи управління)
• інженерів з міцності
• зацікавлених в роботі над системою наведення за машинним зором
• аеродинаміків
• бажаючих створювати твердопаливні двигуни (потрібні знання з хімії)
• SMM-менеджерів, графічних дизайнерів
• бажаючих створити науковий гурток, писати тексти на тему.