Сім науковців Авіаційного увійшли до рейтингу найцитованіших вчених світу

Державний університет «Київський авіаційний інститут» отримав вагоме міжнародне визнання: семеро викладачів університету потрапили до рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу за версією міжнародного видавництва Elsevier. Цей рейтинг складається групою науковців Стенфордського університету на основі даних бази Scopus і вважається одним із найавторитетніших показників наукового впливу дослідника у світовій академічній спільноті. Потрапляння до списку означає, що роботи вченого регулярно цитують колеги з усього світу, що свідчить про високу якість досліджень, їхню актуальність та значущість для розвитку відповідної галузі науки.

До списку увійшли семеро представників Факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, що підкреслює потужність наукової школи цього підрозділу університету. Серед них:

• Віктор Синєглазов, доктор технічних наук, професор та завідувач кафедри авіаційних комп'ютерно-інтегрованих комплексів.
• Іван Остроумов, доктор технічних наук, професор кафедри аеронавігаційних систем;
• Олександр Соломенцев, доктор технічних наук, професор кафедри телекомунікацій та радіоелектронних систем;
• Ольга Сущенко, докторка технічних наук та професорка кафедри аерокосмічних систем управління;
• Наталія Кузьменко, PhD, старша наукова співробітниця кафедри аеронавігаційних систем;
• Максим Заліський, доктор технічних наук, професор кафедри телекомунікацій та радіоелектронних систем;
• Юлія Авер’янова, докторка технічних наук, професорка кафедри аеронавігаційних систем

Професор Віктор Синєглазов працює над розробкою автоматичних та автоматизованих систем управління літальними апаратами, авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів та авіаційно-космічних тренажерів. Значну увагу він приділяє проблемам захисту авіаційної та ракетної техніки від руйнівних впливів атмосферної електрики та блискавки, що є важливим аспектом безпеки польотів.

Дослідження професора Івана Остроумова охоплюють аналіз мереж наземних радіонавігаційних засобів та пошук шляхів їх найефективнішого використання. Особливо актуальними є його праці, присвячені впливу закриття повітряного простору України на глобальну авіатранспортну систему.

«Не сидіти на місці! Рухатись, спілкуватись, приймати участь у якнайбільшій кількості наукових заходів, поширювати свої результати та навчатися в інших», – радить професор Остроумов молодим науковцям, підкреслюючи важливість стажувань, академічної мобільності та міжнародного обміну досвідом.

Він зазначає, що нині глобальна авіатранспортна система працює в умовах найбільшого обмеження повітряного простору з часів холодної війни, і війна в Україні кардинально вплинула на перерозподіл глобальних потоків літаків. Тому найближчим часом він планує продовжувати документувати цей процес, аби привернути максимальну увагу світової спільноти до цієї проблеми.

Докторка технічних наук Ольга Сущенко присвятила свою роботу проектуванню та вдосконаленню систем стабілізації авіаційної техніки, навігаційних систем і систем керування квадрокоптерами. Її наукові інтереси охоплюють широкий спектр актуальних завдань сучасної авіації, що робить її дослідження особливо цінними для галузі.

Професор Олександр Соломенцев спеціалізується на розробленні методів статистичної обробки даних у системах експлуатації радіоелектронного обладнання. Він вважає, що досягнуте надихає на вирішення нових актуальних задач авіаційної галузі, і радить молодим науковцям бути активними, креативними, постійно навчатися та вирішувати актуальні задачі суспільства України. Олександр Васильович планує проводити наукові дослідження у сфері розроблення адаптивних методів оброблення статистичних даних у системах експлуатації радіоелектронного обладнання із застосуванням інформаційних технологій на основі штучного інтелекту.

PhD Наталія Кузьменко, працюючи старшим науковим співробітником кафедри аеронавігаційних систем, зосереджена на управлінні повітряним рухом, розпізнаванні стану польоту, аналізі даних про польоти та застосуванні штучного інтелекту в авіації. Ці напрями є критично важливими для забезпечення безпеки та ефективності сучасних авіаперевезень.

Професор Максим Заліський працює над розробкою методів оброблення даних під час експлуатації телекомунікаційного та радіоелектронного обладнання, а також удосконалює процеси технічного обслуговування та ремонту радіоелектронних засобів. Для нього це визнання стало підтвердженням того, що наполеглива праця та публікація великої кількості наукових статей приносять відчутні результати і є стимулом для подальшого розвитку.

Науковець радить своїм колегам просто брати конкретну наукову задачу та цілеспрямовано, послідовно і наполегливо намагатися її вирішити. Він закликає вірити у свої сили, постійно самовдосконалюватися, вивчати нове та не зупинятися на досягнутому. У своїх майбутніх планах він бачить розвиток досліджень у сфері застосування методів машинного навчання та штучного інтелекту для інтелектуального оброблення даних із систем авіаційної індустрії, а також участь у підготовці заявок на отримання міжнародних грантів.

Професорка Юлія Авер’янова спеціалізується на метеорологічній радіолокації, авіаційній метеорології, дистанційному зондуванні атмосфери та допплерівсько-поляриметричній радіолокації. Її робота безпосередньо пов’язана із забезпеченням безпеки польотів, адже точне прогнозування погодних умов є одним із ключових факторів успішної авіації.

Потрапляння семи викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» до рейтингу найцитованіших науковців світу є визнанням високого рівня наукових досліджень, що проводяться в університеті. Це результат багаторічної наполегливої праці, активної міжнародної співпраці та постійного прагнення до досконалості у своїй сфері.

Університет пишається своїми науковцями і продовжує створювати умови для розвитку наукового потенціалу, надаючи підтримку молодим дослідникам і сприяючи інтеграції української науки у світовий науковий простір.