В НАУ відбулась ІІІ Міжнародна наукова конференція «Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання»

21-22 квітня 2021 року на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Історико-культурна праця: збереження доступ використання».

Співорганізаторами конференції виступили Центральний державний електронний архів України, Новий державний архів Литви, Каунаський державний регіональний архів.

У роботі конференції взяло участь 86 представників з України, Литовської Республіки, Чеської Республіки.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися Зарубінська Ірина Борисівна, доктор педагогічних наук, професор, проректор з міжнародного співробітництва і освіти Національного авіаційного університету та пані Іна Кнюрєнє – Аташе з питань культури Посольства Литовської республіки в Україні.

Привітання учасникам конференції від Голови Державної архівної служби України Анатолія Володимировича Хромова передала Емельянова Тетяна Олександрівна – перший заступник Голови Державної архівної служби України.

Вітальне слово учасникам конференції виголосила Тюрменко Ірина Іванівна – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та документознавства НАУ.

Конференція стала майданчиком для обговорення актуальних проблем пов’язаних з цифровими трансформаціями в інститутах соціальної пам’яті, збереженням та охороною культурних цінностей, використанням інформаційно-комунікаційних та мережевих технологій у поширенні історико-культурної спадщини, представлення архівних, бібліотечних установ та музеїв у віртуальному просторі. Увага учасників конференції була приділена проблемам щодо запровадження нових підходів в управлінні установами соціальної пам’яті, електронним та цифровим інформаційним ресурсам і тим викликам, які несе цифрова доба. Учасники конференції також обговорили комплекс проблем, які торкалися підготовки фахівців зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», що особливо важливо для пошуку ефективних методів удосконалення професійної освіти.

В рамках конференції були відмічені роботи, які мають високе практичне та наукове значення:

Позитивні зміни, які відбуваються в системі державних архівних установ України загалом та з представлення їх у віртуальному просторі прозвучали у доповіді Емельянової Тетяни Олександрівни – кандидата історичних наук, першого заступника Голови Державної архівної служби України;

Своїми думками про використання креативних методів архівної евристики у наукових дослідженнях поділилася Левченко Лариса Леонідівна – доктор історичних наук, професор, заступник Голови Державної архівної служби України;

Матяш Ірина Борисівна – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, голова громадської ради при Державній архівній службі України, голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин актуалізувала важливість представлення в умовах пандемії інформаційного ресурсу «Місця пам’яті української дипломатії» у віртуальному просторі;

Директор Каунаського державного регіонального архіву пан Дручкус Гінтарас поділився своїми роздумами стосовно перспектив розвитку литовських архівів;

Директор Нового державного архіву Литви пані Данутє Контрамавічєнє розкрила досвід Литви із запровадження електронного документообігу.

Доповідь присвячену 100-річчю Литовських архівів представили архівісти Нового державного архіву Литви пан Гуделіс Даріус та Баранаускайте Мілда;

Теоретичні питання щодо створення електронних копій електронних документів, засвідчених паперових копій електронних документів і цифрових копій паперових документів були викладені у доповіді Котанюка Юрія Славовича – кандидата історичних наук, Директора Центрального Державного електронного архіву України.

Доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Палієнко Марина Геннадіївна висвітлила результати дослідження з пред