В НАУ відбулась ХIV Міжнародна науково-практична конференція «Національна ідентичність у мові та культурі»

21-22 квітня 2021 року відбулась ХIV Міжнародна науково-практична конференція «Національна ідентичність у мові та культурі», організована кафедрою іноземних мов та прикладної лінгвістики факультету лінгвістики та соціальних комунікацій НАУ.

Варто відмітити, що з кожним роком розширюється коло учасників конференції. Цього разу в ній взяли участь науковці з дванадцяти країн світу. Серед них Азербайджан, Башкортостан, Білорусь, Грузія, Литва, Киргизстан, Росія, Словаччина, США, Україна, Туреччина, Франція.

Зі вступним словом та побажанням успіхів у роботі конференції виступили Наталія Віталіївна Ладогубець, кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету, Анжеліка Миколаївна Кокарєва, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності та Оксана Григорівна Шостак, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов та прикладної лінгвістики.

На пленарному засіданні зі своїми доповідями виступили доктори філологічних наук Висоцька Н.О., Волкова С.В., Шимчишин М.М., Гайдаш А.В., які висвітлили питання національної ідентичності не лише в площині художнього тексту, а й в дискурсі сучасної лінгвосеміотики, завваживши вже існуючі досягнення та новітні тенденції концептосфери національної ідентичності.

Надзвичайно цікавим та зворушливим був виступ доктора історичних наук Данильченко Г.Д., представниці українських переселенців до Киргизстану, які намагаються зберегти для своїх дітей та онуків національний колорит української мови та культури.

Доктор педагогічних наук Т.І. Бондар у своїй доповіді наголосила на ролі національної ідентичності в педагогічному процесі та її впливі на якість освіти.

21 квітня конференція продовжила роботу засіданням секції «Культурологічна інтерпретація художнього тексту». У ході жвавої дискусії учасники розглянули різноманітні моделі національної ідентичності та поліфонії їх виявів у сфері літературно-художньої творчості. З одного боку, вияви національної ідентичності є окремими випадками прояву культурної самосвідомості людини, так би мовити відлунням у царині художнього тексту, а з другого – у творах талановитих митців це явище сягає такого масштабу узагальнення, в якому іманентно втілюється величезний досвід, накопичений людством у процесі осмислення національної сутності цілих народів. Більше того, національна ідентичність здатна перетворюватися на системотворчий елемент колективної пам’яті, на ідейний фокус, де поєднуються культурна традиція, історія та самосвідомість людини.

22 квітня відразу три секції розпочали свої онлайн засідання:
- «Проблема національної ідентичності в контексті полілогу культур»;
- «Тематика тілесного в подоланні культурних бар’єрів/лінгвістична інтерпретація тематики тілесного»;
- «Взаємодія національних мов сучасної Європи».

Надзвичайно цікавими та інформативними виявилися доповіді учасників конференції. Так представниця Литви, Landsbergyte-Bercher J., наголосила на важливості знання історії народу, щоб зберегти його унікальність, його ідентичність.

Про ім’я як маркер національної ідентичності говорила Дуда Л., про віддзеркалення травматичної родинної памʼяті у фізичному тілі нащадків (на матеріалі роману Тані Калитенко «Антеро») побудувала свою доповідь Випасняк Г. Слухачі не залишилися байдужими до проблем піднятих Б. Плющ, М.Абісовою, Т.Шоріною, А.Пархоменко та А.Поповським.

З нетерпінням чекаємо зустрічі на XV Міжнародній науково-практичній конференції «Національна ідентичність у мові та культурі» наступного 2022 року!