Цифрові трансформації та інститути соціальної пам’яті

Кафедра історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій (ФЛСК) провела Другий українсько-литовський науковий семінар, присвячений проблемам цифрових трансформацій в інститутах соціальної пам’яті.

Співорганізаторами наукового семінару виступили кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центральний державний електронний архів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Литовський Державний Новий архів (Республіка Литва), Каунаський Окружний архів (Республіка Литва).

З вітальним словом до учасників конференції звернулися проректор з навчальної роботи Артур Гудманян, проректор з міжнародного співробітництва і освіти Олександр Запорожець, декан ФЛСК Сергій Ягодзінський, аташе з питань культури Посольства Республіки Литва Іна Кнюрєнє.

На заході обговорено ряд актуальних питань пов’язаних із запровадженням цифрових технологій у соціокультурну сферу. Віктор Носулько, заступник директора Департаменту – начальник управління діловодства Національного банку України поділився досвідом у сфері політики розвитку електронного документообігу та електронного архіву в банківській системі України. Вирішення питань цифрового доступу у Литві розкрила Дануте Контрімавічене – завідувач відділу з нагляду за управлінням документами Литовського Державного Нового архіву. Проблеми приймання-передавання електронних документів Національного архівного фонду на постійне зберігання до державних архівів України підняв у своїй доповіді Директор Центрального державного електронного архіву Юрій Ковтанюк.

Створенню централізованого фонду користування документами Національного архівного фонду була присвячена доповідь Людмили Паламарчук – заступника директора Центрального державного електронного архіву; Тетяна Ємельянова, заступник директора Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного підняла питання новітніх тенденцій та викликів у розвитку формування архівних аудіовізуальних колекцій; Крістіна Станішауске – керівник відділу управління та цифрових документів Каунаського Окружного архіву (м. Каунас, Литовська Республіка) висвітлила досвід роботи Каунаського регіонального державного архіву з поширення документальної спадщини; Юлія Чернятинська – начальник відділу забезпечення збереженості та обліку документів Центрального державного електронного архіву України розповіла про створення інформаційно-пошукової системи «Архівні фонди України».

Блок доповідей було присвячено розвитку цифрових технологій у бібліотечних та музейних установах. Зокрема, Олена Чижова, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України розкрила особливості створення цифрового фонду користування на архівні фонди особового походження. Учасники семінару із цікавістю прослухали он-лайн доповідь про досвід оцифрування рідкісних книг у США, яку виголосила Ірина ГЛІК – цифровий архівіст Університету Пенсильванія (Філадельфія, США). Катерина Лобузіна – директор  Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у своїй доповіді підняла важливу тему пов’язану з цифровими ресурси історико-культурної спадщини як основи для організації порталів знань. Дмитро Лукін – провідний бібліотекар відділу рідкісних книг та рукописів цієї бібліотеки поділився досвідом міжнародної наукової співпраці у справі оцифрування книжкової спадщини у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича. Марія Кулініч – старший науковий співробітник Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків розкрила перші кроки у створенні цифрового архіву названого музею. Віктор Гріза – співробітник ГО «МУЗЕУМ СІКОР СКАЙ», заслужений працівник культури висвітлив різнопланові питання створення віртуального музею благодійної діяльності у XXI столітті.

Учасники українсько-литовського наукового семінару в результаті обговорення різнопланових питань пов’язаних із викликами цифрового суспільства прийняли рішення продовжити обговорення цих та інших проблем на наукових форумах з метою обміну досвідом запровадження цифрових екосистем в установах соціальної пам’яті.