УВАГА! ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ШАХРАЇВ

   28 серпня до Студентської ради НАУ звернулися п'ятеро першокурсників Навчально наукового інституту компьютерних інформаційних технологій (ІКІТ) з доволі делікатним питанням: наприкінці минулого навчального року у студентів залишилися академічні борги, і їм... запропонували “вирішити питання”. Звичайно, за гроші. “Один студент дав мені номер Прудкої Лілії Миколаївни” - приблизно так починаються заяви першокурсників, які вирішила звернутися за допомогою.

   Спектр “послуг”, які пропонувала жінка, колишня випускниця та співробітниця НАУ, складався, головним чином, з допомоги з академічною заборгованістю та поселенням у гуртожиток. Здача “хвостів” через неї коштувала півтори тисячі гривень, поселення — від 100 до 400 доларів. І чимало студентів, замість того, щоб офіційно здавати заборгованість, залюбки пристали на цю пропозицію. Здавши гроші ще у червні, вони спокійно чекали на новий навчальний рік, аж поки 28 серпня ім не почали телефонувати з дирекції ІКІТ з сумною звісткою... про відрахування.

   Саме тоді перші п'ятеро ошуканих молодих людей і прийшли до студради. Згодом звернень побільшало. У свою чергу, студрада НАУ звернулася до юридичного відділу і відділу по боротьбі з корупцією університету. За допомогою студентів було призначено зустріч з пані Прудкою (до речі, вона двічі міняла місце і час зустрічі). Але розмова між нею та представниками університету все ж відбулася. І закінчилася поїздкою в поліцію, де було написано заяву про порушення карної справи за шахрайські дії (стю190 КК України). 

   А тепер найцікавіше. Ця пані, яка буцімто може “вирішувати” будь-які справи у НАУ, взагалі-то... не працює в університеті: вона звільнилася ще у квітні, натомість організувавши ТОВ “Освіта майбутнього”, яка надає послуги іноземним студентам. Чим насправді займається ця фірма та її керівниця, тепер з'ясує слідство. У свою чергу, керівництво університету теж тримає цю справу під контролем та буде інформувати громадськість НАУ про подальший перебіг подій.

   І ще раз нагадаємо про те, що намагатися “вирішити питання” за гроші у НАУ — марна справа.