Задля створення літаків варто жити

13 грудня 2017 року в меморіальній аудиторії Олега Антонова відбулася друга лекція з циклу, мета якого є поглиблення знань працівників НАУ і студентів з історії цивільного флоту України, а точніше – славних сторінок вітчизняного авіабудування. Ініціатором циклу лекцій, його організатором та натхненником є донька видатного авіаконструктора Олега Антонова – професор НАУ Анна Антонова.

Сила цього заходу полягає насамперед у тому, що перед професійною аудиторією виступають не просто історики цивільної авіації, а фахівці, які самі брали участь у створенні нових літаків. Тобто, по суті – самі творили цю історію.

Цього разу Анна Олегівна запросила на зустріч з викладачами та студентами  професіонала високого рівня – радника президента ДП «Антонов» Олега Богданова. Він працював з усіма генеральними конструкторами державного підприємства. А путівку в професію йому дав Олег Костянтинович Антонов, з яким Олегу Кузьмичу пощастило працювати 20 років. Тема його лекції – «До історії створення важкого транспортного літака Ан - 124 («Руслан»)». Наступного року минає три з половиною десятиліття від створення цього унікального літака, який встановив 30 світових рекордів і є однією з найвищих вершин світового  авіабудування, яку підкорили українські творці крилатих машин.

Після того, як було отримано державне завдання на створення такого літака, розглядалося багато варіантів. Але антонівці вирішили за основу взяти Ан 22 – перший у світі широкофюзеляжний літак, який уже успішно експлуатувався. Проте технічні  характеристики нового літака були нсспівставні з Ан – 22: і вантажопідйомність, і  розмір салону, і дальність польоту і т. д.

Олег Кузьмич згадав досить комічний, але дуже характерний епізод з історії створення «Руслана».

Коли на розгляд фахівців були запропоновані рисунки нового лайнера, хтось кинув скептичну фразу: «Невже ви вірите, що це полетить?». І справді, повірили не всі. Але головне, що в це повірили вірні соратники генерального конструктора О. Антонова і, найголовніше, – він сам.

Слухачі з неослабною увагою слухали розповідь про створення українського богатиря «Руслана», ряд драматичних епізодів з якої могли б стати сюжетами для художньої літератури. Проте не можна все вмістити в коротке інформаційне повідомлення.

Літак було створено,  він піднявся в повітря і полетів. І можна сказати, що політ у нього щасливий. Згодом ця машина стала основою для створення ще більшого гіганта антонівців – Ан - 225 «Мрія». Олег Богданов запевнив, що «Руслан» ще літатиме не менш як 25 років. І в нас є підстави вірити цьому фахівцеві. Адже йдеться про літак створений на ДП «Антонов». А тут вміють створювати досконалу, надійну, а отже і довговічну техніку, прикладом якої є літак Ан – 2. Ця машина піднімається в повітря понад 70 років. І, до речі, в Китаї, зазначимо не в найвідсталішій країні, ці літаки виробляють і нині.

Відомо, що Олег Антонов називав Ан – 2 своєю найбільшою удачею. Але він і навчав, пригадав, Олег Кузьмович, що удача не приходить до будь-кого. А тільки до тих, хто заслужив це самовідданою, напруженою, а часом виснажливою працею.

Саме це підкреслив, закінчуючи свій виступ радник президента ДП «Антонов» Олег Кузьмович Богданов, звертаючись насамперед до присутніх в аудиторії студентів.

А ще він наголосив, що в авіабудуванні дуже важливо бути не тільки вузьким фахівцем високого рівня, але й мати широку ерудицію. Украй важливо добре володіти англійською мовою, мати здібності до програмування. Але найнеобхіднішою умовою для того, щоб зі студента вийшов гарний фахівець є працьовитість. Без неї не можна досягнути успіхів, яких так потребує наша Батьківщина. І задля цього варто жити.