Вшановуючи «жайворонка національного Відродження»

23 листопада 2016 року старший викладач кафедри української мови та культури Навчально-наукового Гуманітарного інституту О. Швед провела для студентів у Національному музеї літератури виїзне засідання гуртка з історії та культури України. Захід був присвячений 180-річчю від дня народження видатного поета, композитора, перекладача, письменника, драматурга, професора Чернівецького університету - Сидора Воробкевича, сучасника і другого за масштабністю і багатогранністю таланту українського письменника Буковини після Юрія Федьковича. В актовому залі музею був проведений тематичний вечір, під час якого лунали виступи співаків, композиторів, мистецтвознавців, філологів.

Студенти НАУ долучилися до живого діалогу зі знавцями творчості С. Воробкевича про значення його спадщини сьогодні. Вони дізналися про високу оцінку, яку давали його творам Іван Франко та актори першого професійного театру «Руська бесіда». Зокрема І. Франко відзначав неймовірну близькість до народу С. Воробкевича, його простоту вислову, та називав «запахущою китицею творчості» його перші книжки. Одне із головних завдань студентів під час засідання гуртка полягало насамперед у тому, щоб з’ясувати, якою з історико-літературної перспективи бачиться сьогодні творчість С. Воробкевича – як щодо стильових характеристик, так і антропологічних параметрів.

Сучасні дослідники творчості С. Воробкевича відводять йому одне із центральних місць у справі розповсюдження українського слова на теренах онімечченої Західної України, зокрема Буковини. І. Франко називав його одним із «перших жайворонків» національного відродження на західноукраїнських землях, «апостолом правди». Його вірш «Рідна мова» став одним із найбільш популярних серед школярів Галичини та Буковини і вивчається напам’ять і нині.

Багато зробив С. Воробкевич і на музичній ниві: створював власні композиторські твори на основі самобутнього фольклору, перекладав на музичну основу слова Т. Шевченка, написав велику кількість духовних творів. Професор С. Людкевич зокрема високо оцінив ніжну, образну, глибоку за змістом музику і поезію автора.

Як можна переконатися, С. Воробкевич розвивався в різних напрямках – жанровому, тематичному та стильовому. Він відчував, що надходить новий час, який випадає «відкрити» вже іншим його сучасникам, зокрема Євгенії Ярошинській та Ользі Кобилянській.