Суржик – мова убогих

20 травня 2014 року в Гуманітарному інституті відбулося засідання студентського мовознавчого товариства «Українська мова в історичному вимірі: художньо-стильові парадигми», організоване доцентом кафедри української мови та культури О. Приходько. Тема для обговорення «Художньо-стилістичне використання суржику в сучасній українській прозі. Проблема стильово-стилістичного канону української літературної мови 2000-2010 рр.» викликала завзяту дискусію серед студентів-другокурсників Гуманітарного інституту. Студентами спробували порівняти мову сучасної художньої літератури, зокрема на прикладі текстів таких сучасних письменників, як Михайло Бриних, Ірена Карпа, Люко Дашвар, Юрій Андрухович, Олесь Ульяненко, в яких часом відсутнє елементарне дотримання мовних норм, з мовою Тараса Шевченка. Студенти дійшли висновку, що найбільшою лінгвістичною проблемою сучасного суспільства є суржик, оскільки сучасна література є репрезентантом мовлення соціуму. Він та інші групи ненормативної лексики справляють руйнівний вплив на формування мовної особистості, особливо у середовищі студентської молоді. Тому молоді фахівці вирішили, що суржик – мова убогих, метафізична модель духовних бомжів.