Студенти НАУ відвідали музей «Антонова»

З нагоди 85-річчя НАУ та 15-річчя НН ГМІ 10 травня 2018 року студенти-філологи разом із наставником, доцентом  кафедри англійської філології і перекладу, М.В. Рудіною та завідувачем лабораторії А.В. Щербиною стали гостями Музею Державного підприємства «Антонов».

Музей, що існує з 1967 року, налічує близько 3,5 тисячі експонатів. Видатний авіаконструктор Олег Антонов створив 52 типи планерів та 22 типи літаків, більшість з яких стали світовими небесними рекордсменами. Його перший літак Ан-2 «кукурудзник» злетів у 1947 році й став єдиним у світі літаком, виробництво якого триває майже 70 років, і наймасовішим одномоторним біпланом. А «важковаговик» Ан-124 «Руслан», який злетів 1982 року (за два роки до смерті конструктора), встановив більше 20 світових рекордів.

Для студентів-філологів особливо цікаво було дізнатися, що творці літаків скрупульозно ставляться до вибору імені для своїх творінь. Наприклад, реактивний пасажирський літак АН-148 називають «Ластівка», оскільки він дійсно схожий на цього птаха, а «Антей» та «Руслан» отримали свої імена від самого Антонова, оскільки авіаконструктор вважав їх літаками-богатирями, що обов'язково в майбутньому врахують при перекладі назв літаків. Зацікавило студентів-філологів і те, що «Руслан» возив сценічне обладнання Мадонни і Майкла Джексона, а також 40-тонну новорічну ялинку для жителів Нью-Йорка.

Також відвідувачі мали змогу побувати у кабінеті Олега Антонова, що є родзинкою Народного музею. Цей «експонат» музею, в якому з великою шаною та вдячністю  працівники музею зберігають інтер'єр, який особисто розробляв і в якому успішно працював видатний авіаконструктор. Генеральний конструктор просто фонтанував ідеями та пропозиціями. Молоді спеціалісти дивувалися його надзвичайній енергії, енциклопедичним знанням і постійному руху вперед. Пропонуючи кілька рішень, він завжди вислуховував пропозиції рядових конструкторів. Творча багатогранна особистість зламала уявлення про образ конструктора не в одній «голові». Там, де з’являвся Олег Костянтинович, спалахували камери та серця. Невтомний завойовник небес полонив цілий світ.

Олег Костянтинович вже тоді добре розумів, що майбутнє належить розвиненим особистостям з широким діапазоном мислення, найкращими людськими якостями. «Дитина, буквально, з перших кроків бажає творити. Вона творить і тоді, коли ламає – вона досліджує. Це бажання потрібно підтримувати, розпалювати… Хай, діти будують, помиляються, вчаться поводитися з інструментами, лінійкою, пензлем. Хай не лякаються перешкод, прагнуть літати далі, вище, швидше. Крила необхідні кожному, а не тільки тим, чия доля прямо пов’язана з авіацією». Після почутого і побаченого в музеї студенти-філологи ще більше почали пишатися тим, що обрали для здобуття фаху перекладача обрали саме Національний авіаційний університет, адже з великим трепетом крізь роки навчання вони пронесуть у серці любов до авіації, адже вище НАУ тільки небо!