Відбулися чергові засідання Науково-технічної ради НАУ

19 та 20 грудня 2018 року відбулися чергові засідання Науково-технічної ради НАУ, де було заслухано звіти наукових керівників та відповідальних виконавців про виконання 20 науково-дослідних робіт, відповідно до наказу ректора НАУ №595/од від 04.12.2018р. про підведення підсумків наукової та науково-технічної діяльності у 2018 р.

Наукові керівники завершених НДР представили опис основних науково-технічних результатів, зокрема:

- розроблено методології інтегрованої авіоніки для навігації та синергетичного управління аерокосмічними динамічними об’єктами та дослідного зразка інтегрованої авіоніки;

- отримано нові теоретичні та прикладні знання щодо механізму прийняття оптимальних управлінських проектних та виробничих рішень і застосуванні цих знань для створення науково обґрунтованих основ автоматизації управління прискореною технічною підготовкою та виготовленням виробів на базі сучасних інтегрованих інформаційних систем та PLM-рішень;

- створено науково-технологічні основи підвищення працездатності трибосистем шляхом синтезу комбінованих технологій поверхневого зміцнення елементів пар тертя;

- оптимізовано керування експлуатацією активного складного технічного об’єкту (АСТО) та його безпекою в умовах багатоальтернативності та за наявності можливих конфліктів;

- досліджено розвиток експрес-діагностики з використанням біоіндикаційних та дистанційних підходів для вирішення завдань індикації та оцінки впливу транспортної і містобудівної діяльності на довкілля та його компоненти із застосуванням БПЛА, актуалізації мап і баз даних про стан довкілля транспортних артерій та урбанізованих територій, розроблення рекомендацій щодо мінімізації впливу на довкілля в інтересах підвищення екобезпеки держави, формування екологічної мережі, підготовки фахівців та дослідників;

- розроблено методи траєкторного управління польотом дронів у складних радіонавігаційних умовах;

- розроблено інноваційні принципи, методологія і методи дизайну СВІ на транспорті як стратегічного напрямку підвищення інформативності й безпечності середовища транспортних вузлів, забезпечення якісно нового рівня інформаційного забезпечення їхніх користувачів та персоналу;

- досліджено перспективні матеріали з керованими віброакустичними та електромагнітними характеристиками для зниження рівнів техногенних фізичних полів;

- розроблено наукові принципи керування зносостійкістю та створені на їх основі інноваційні технології інженерії поверхні для підвищення довговічності функціональних поверхонь деталей авіаційних трибомеханічних систем;

- розроблено методологію прогнозування втомного руйнування конструкцій повітряних суден з багатоосередковою пошкоджуваністю;

- розроблено та досліджено пластинкові та оболонкові конструктивних елементів авіаційної техніки з композиційних матеріалів при статичному і ударному навантаженні;

- розроблено методологію ідентифікації технічного стану газоперекачувальних агрегатів на базі комплексного використання найбільш перспективних методів розпізнавання образів, генетичних алгоритмів та математичних моделей робочого процесу газоперекачувального агрегату (ГПА);

- розроблено методологію побудови дистанційних інформаційно-вимірювальних систем механічних величин, а саме: лінійно-кутових, швидкості, переміщення, прискорення, деформації, температури, сили, маси, яка забезпечить підвищення метрологічних характеристик шляхом створення нових інтелектуальних інтерфейсів та вимірювальних перетворювачів;

- розроблено дослідний зразок вітроенергетичної установки з вертикальною віссю обертання комбінованого ротора та оцінити ефективність для використання енергії слабких вітрів;

- створено методологію розроблення високоточних динамічних  модульних систем виявлення, розпізнавання та класифікації об'єктів, та її апробація;

- розроблено методологію оцінки можливості застосування сигналів ГНСС для здійснення безпечного заходу на посадку;

- удосконалено моделі оцінки пріоритетних чинників впливу авіаційної діяльності на довкілля, розроблення та обґрунтування методів багатокритеріальної оптимізації і зменшення впливу чинників та створення національної платформи аналізу і прогнозування політики розвитку авіаційної галузі та захисту навколишнього середовища;

- виконано комплексу робіт для підвищення експлуатаційних характеристик палив для ГТД, безпеки авіаційного транспорту та його екологічності;

- розроблено інноваційні принципи, вимоги і методологію ергодизайнерського проектування і експлуатації комплексів бпс як стратегічного напрямку підвищення їх ефективності, безпечності, комфортності та якості інформаційного забезпечення персоналу БПС.

- запропоновано вирішення актуальних тенденцій розвитку аеродинаміки на базі об’єднання фізичного і математичного експерименту, що значно підвищить рівень наукових досліджень;

За результатами обговорення було прийнято рішення про відповідність отриманих під час виконання НДР результатів  світовому рівню та кращим вітчизняним зразкам. А також, про затвердження даних звітів з НДР.