Стратегія наукового пошуку НАУ до 2030 року

Національний авіаційний університет – один із найпотужніших у світі авіаційних закладів вищої освіти. Навчальний процес віддзеркалює прогре­сивні тенденції сучасної освіти. Досвідчені науково-педагогічні кадри, модернізована навчальна база, широке використання новіт­ніх інформаційних технологій сприяють ефек­тивному оволодінню молодими вченими та фахівцями сучасною стратегією наукового пошуку.

Основна наукова діяльність зосереджена на таких напрямах:
1. Авіаційно-космічні технології.
2. Інформаційні технології: кібербезпека, штучний інтелект.
3. Екобіотехнології.
4. Енергозберігаючі технології.
5. Матеріалознавство.


Ректор університету Володимир Ісаєнко започаткував стратегію наукового пошуку світового рівня, де успішно вирішуються нагальні науково-технічні питання, пов’язані з проблемою діаг­ностики та безпеки об’єктів авіа-космічного та загального призначення, а також проблеми соціуму та довкілля.

Запропонована в Національному авіаційному університеті інноваційна стратегія наукового пошуку є засобом досягнення перспективних цілей організації на основі визначення пріоритетів інноваційного розвитку. Результатами впровадження інноваційної стратегії має бути нова якість продукції, що створюється, та управління шляхом чіткої організації відповідної інноваційної політики. Розробка інноваційної політики НАУ передбачає визначення цілей і стратегії розвитку на перспективу з урахуванням наукових досягнень та досвіду.

Наші першочергові завдання:
– розвивати українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію інновацій у виробництві і промисловості;
– одержувати державну підтримку розвитку інноваційної інфраструктури (дослідницького університету, технопарку, кластерів, високотехнологічних інноваційних підприємств, інноваційних бізнес-інкубаторів, венчурних фондів);
– ініціювати спрощення системи реєстрації національних патентів;
– впроваджувати системи штучного інтелекту, у т.ч. нових когнітивних мережецентричних технологій транспорту (безпілотні автомобільні засоби, управління і планування транспортними потоками в місті);
– відпрацьовувати технології алгоритмів і програмно-технічних засобів інтелектуальних сервісів побутового, медичного, соціального призначення;
– створити когнітивні системи військового призначення (солдат майбутнього, мобільні роботи для розмінування, інтелектуальні системи керування озброєнням, безпілотні транспортні засоби);
– започаткувати інтелектуальні системи розпізнавання образів (технічного зору, мовлення);
– створити стратосферні безпілотні системи моніторингу та зв’язку;
– розвивати системи супутникового зв’язку, навігації та спостереження;
– розвивати теоретичні та практичні засади створення повітряно-космічних літаків.