У 1953 році закінчив механічний факультет Київського інституту цивільного повітряного флоту.

Олександр Аксьонов пройшов шлях від асистента кафедри технічної експлуатації, начальника навчальної частини інституту, проректора інституту з навчальної роботи до ректора Київського інституту інженерів цивільної авіації.

На посаді заступника Міністра цивільної авіації СРСР з наукових питань і нової техніки брав участь у розробці, створенні і випробуванні літаків нового покоління (Ту-144, Іл-86, Іл-76, Ту-154, Як-42), авіаційних палив, мастил, спеціальних рідин.

Радою Міжнародної організації цивільної авіації першим в Україні нагороджений Золотою медаллю та Почесною грамотою премії ім. Е.Уорнера за значний внесок у розвиток міжнародної цивільної авіації. За цикл робіт «Розробка зносостійких та корозійностійких матеріалів» нагороджений премією ім. І.М. Францевича Академії наук УРСР.

Перелік наукових праць науковця включає понад 150 найменувань, з них понад 30 патентів України і Росії. Наукова школа Олександра Аксьонова успішно вирішує актуальні проблеми підвищення зношувальної стійкості, довговічності, надійності і економічності паливних, гідро-газових і мастильних систем літальних апаратів і наземної техніки.