Історія університету

Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася у 1933 році.  Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського машинобудівного інституту був заснований Київський авіаційний інститут. Для інституту було виділено приміщення на вул. Лєніна, 51 (тепер вул. Богдана Хмельницького), де він і розміщувався до 1941 року.

З вересня 1933 року розпочались заняття на 4-х факультетах: експлуатаційному, літакобудівному, моторобудівному і наземних споруд. Створено навчально-лабораторну базу: лабораторію технології матеріалів, кабінети літаків, моторів і технічної експлуатації, навчально-виробничі майстерні, слюсарний і столярний цехи. Розпочалось формування планерної школи і льотного загону. У жовтні начальником Київського авіаційного інституту призначено Василя Миколайовича Подпорінова.

У березні 1934 року інститут змінив назву на «Київський авіаційний інститут цивільного повітряного флоту ім. К.Є. Ворошилова». Створено навчальний льотний загін, до якого входили планерна та парашутна секції.

1935 року створено 2 нові факультети: експлуатаційно-механічний і загально-технічний. А вже через рік відбувся перший випуск 65 інженерів Київського авіаційного інституту ЦПФ ім.К.Є.Ворошилова.

У вересні 1938 року відкрито курси підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників цивільної авіації. У липні 1939 року відбувся останній передвоєнний випуск інженерів КАІ (70 осіб).

9 липня 1941 року відповідно до розпорядження начальника Аерофлоту про консервацію інституту, студенти інституту були направлені до Харківського військово-технічного училища, а матеріально-технічну базу інституту евакуйовано до Актюбінська (Казахстан). 20 вересня наказом Головного управління цивільного повітряного флоту СРСР на базі інституту створено 46-у Навчально-технічну ескадрилью ЦПФ. Ескадрилья готувала молодших авіаційних спеціалістів з технічної експлуатації літаків. Командиром навчально-технічної ескадрильї призначено Павла Григоровича Подчасова.

У жовтні 1942 року 46-у Навчально-технічну ескадрилью ЦПФ переведено з Актюбінська до Чарджоу (Туркменія). У березні 1943, відповідно  до наказу начальника Головного Управління ЦПФ, 46-у Навчально-технічну ескадрилью ЦПФ перетворено на Школу технічного складу. 28 квітня 1944 року Школа технічного складу ЦПФ передислокована до Києва.

Вже у  січні 1945 року розпочали заняття у Києві перші чотири групи курсантів Школи технічного складу ЦПФ.

29 січня 1947 Рада Міністрів СРСР прийняла Постанову про відновлення діяльності Київського інституту цивільного повітряного флоту з 1947/1948 навчального року. 12 лютого вийшов Наказ Міністра вищої освіти СРСР і начальника Головного управління Цивільного повітряного флоту при Раді Міністрів СРСР про розпуск Київської школи технічного складу і відновлення діяльності Київського інституту Цивільного повітряного флоту (КІ ЦПФ). Начальником інституту затверджено кандидата технічних наук Павла Григоровича Подчасова. Розпочались заняття на вулиці Польовій на механічному факультеті відновленого КІ ЦПФ.

У 1948 році відновлено роботу курсів удосконалення інженерів. У квітні відбувся перший набір студентів на заочне відділення. Підготовка спеціалістів здійснювалась лише за однією спеціальністю – «Експлуатація літаків та моторів».

У березні 1949 в інституті створено студентське науково-технічне об’єднання. Рада  об’єднання проводила зустрічі студентів з науковцями міста Києва та України, організовувала екскурсії студентів на промислові підприємства, поклала початок проведенню щорічних загальноінститутських науково-теоретичних конференцій. 

У 1950 році затверджено генеральний кошторис будівництва Київського інституту цивільного повітряного флоту і відведення Київрадою земельної ділянки під забудову інституту на вулиці Борщагівській, 197. 

У січні 1954 начальником (ректором) Київського інституту цивільного повітряного флоту призначено Миколу Лукича Голего. Вже у 1955 році під його керівництвом розпочато будівництво головного корпусу інституту на вулиці Борщагівській, 197 (тепер проспект Любомира Гузара, 1), де згодом виросло ціле інститутське містечко.  Одночасно з головним корпусом (корпус 1) були побудовані радіополігон, науково-дослідна лабораторія, кафедри аеродинаміки і динаміки польотів, гараж і автошкола.  

6 березня 1956 року створено Електротехнічний факультет (нині Факультет аеронавігації, електроніки та телекомунікацій). Практичні заняття студентів КІ ЦПФ проходили на інститутському навчальному полігоні і станції випробування авіаційних двигунів, що розміщувалися на території, прилеглій до аеропорту «Жуляни».

У 1957 році розпочались навчальні заняття  у новозбудованому головному корпусі інституту.

21 грудня 1959 року створено заочний факультет на базі заочного відділення (нині Навчально-науковий інститут інноваційних новітніх технологій).

25 вересня 1962 створено Радіотехнічний факультет (нині Факультет аеронавігації, електроніки та телекомунікацій).

31 березня 1963 рік команда Київського інституту цивільного повітряного флоту виступила на телебаченні у Всесоюзному конкурсі «Клубу веселих і кмітливих» у Москві. У півфіналі команда КІ ЦПФ перемогла команду Московського фізико-технічного інституту (МФТІ) в останній грі сезону 1962/1963 рр.

У грудні 1964 уведено в дію другий навчальний корпус інституту.

1965 року Київський інститут цивільного повітряного флоту перейменовано на Київський інститут інженерів цивільної авіації (КІІЦА). Того ж року 17 липня створено Факультет автоматики і обчислювальної техніки (нині Факультет кібербезпеки, комп’ютерної та програмної інженерії).

У травні 1966 рік у КІІЦА проведена І-а Всесоюзна науково-технічна конференція з прикладної аеродинаміки, у якій взяли участь близько 400 представників з 64 організацій.

13 жовтня Постановою Президії Верховної Ради СРСР Київський інститут інженерів цивільної авіації нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за успішне виконання завдань семирічного плану по підготовці висококваліфікованих інженерних і наукових кадрів для цивільної авіації, розробку і впровадження актуальних науково-дослідних робіт по авіаційній техніці.

У 1967 році завершено будівництво двох гуртожитків на вулиці Ніжинській та введено в експлуатацію третій навчальний корпус інституту. Побудовано п’ятий та шостий корпуси, що створили з третім навчальним корпусом єдиний архітектурний комплекс.

1968 року збудовано аеродинамічну трубу для вивчення диффузорних течій і напівобмежених струменевих течій. Цього ж року, 6 липня створено Факультет аеропортів (нині Факультет будівництва, архітектури і дизайну).

30 серпня 1971 року створено Факультет мастильно-паливних матеріалів (нині Факультет екологічної безпеки, інженерії та технологій).

10 березня 1972 році створено Інженерно-економічний факультет (нині Факультет економіки та бізнес адміністрування). Введено в експлуатацію корпус Науково-технічної бібліотеки.

Факультет підвищення кваліфікації керівних робітників і фахівців цивільної авіації (нині Навчально-науковий інститут неперервної освіти) було створено 9 листопада 1972 року.

1973 року завершено будівництво спортивного коплексу інституту, а яхтсмени Київського інституту цивільної авіації  посіли перше місце в змаганнях на Кубок Чорного моря.

У 1975 році ректором Київського інституту інженерів цивільної авіації призначено доктора технічних наук, професора Олександра Федотовича Аксьонова.

1976 року завершено будівництво висотного 8-го корпусу Київського інституту інженерів цивільної авіації.

29 липня 1977 створено Підготовчий факультет для іноземних студентів (нині Інститут міжнародного співробітництва та освіти).

У жовтні 1978 року команда КІІЦА з регбі «Авіатор», виступаючи у всесоюзній вищій лізі, стала чемпіоном СРСР. Фінальний матч відбувся на стадіоні КІІЦА з 5-кратним чемпіоном СРСР московським клубом «ФІЛІ». За підтримки 5 тисяч глядачів команда КІІЦА перемогли москвичів з рахунком 10:0.

У 1979 році відкрито Центр культури та мистецтв КІІЦА, що має сцену розміром: 16 метрів ширини, 12 метрів глибини, 11 метрів висоти з необхідним обладнанням, гримерками, репетиційними залами, театром.

У  1985 році Рада Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) нагородила ректора КІІЦА Олександра Федотовича Аксьонова Золотою медаллю та Почесною грамотою премії імені Едварда Уорнера за значний внесок у розвиток міжнародної цивільної авіації.

29 червня 1987 року створено Факультет авіаційних робіт і перевезень (нині Факультет транспорту, менеджменту і логістики).

1992 року на базі військової кафедри організовано Факультет військової підготовки.

У 1993 році КІІЦА отримав акредитацію за IV-м освітньо-кваліфікаційним рівнем.

На базі КІІЦА у 1994 році створено Київський міжнародний університет цивільної авіації (КМУЦА). До складу університету увійшли Криворізький авіаційний технічний коледж та Слов’янський авіаційний технічний коледж.

У 1995 році в КМУЦА проведено перший семінар Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Президент Ради ІКАО Асад Котайт став першим Почесним доктором університету. 1996 року прийнято рішення про відкриття в НАУ Європейського регіонального навчального центру ІКАО з авіаційної безпеки.

У жовтні 1998 ректором Київського міжнародного університету цивільної авіації (КМУЦА) призначено доктора технічних наук, професора Віталія Павловича Бабака.

Президент Ради ІКАО Асад Котайт з ректором Віктором Бабаком офіційно відкрили Європейський регіонального навчального центру ІКАО з авіаційної безпеки.

У 1999 році створено Авіакосмічний ліцей університету та впроваджено «англомовний проєкт» – викладання навчальних дисциплін англійською мовою.

Указом Президента України Леоніда Кучми у 2000 році університету надано статус національного – Національний авіаційний університет (НАУ).

5 червня 2000 створено Факультет лінгвістики і права (нині Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій). Того ж року до складу університету увійшли Топографічний технікум (нині Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування) та Промислово-економічний коледж (нині Коледж інженерії та управління).

У травні 2001 року Радою ІКАО за сприяння програми розвитку ООН  було прийнято рішення про відкриття в НАУ Міжнародного навчального Центру ІКАО щодо підготовки державних інспекторів із безпеки польотів та льотної придатності суден.  20 серпня 2001 року відбулося офіційне відкриття у НАУ цього центру ІКАО за участю Генерального секретаря ІСАО Коста Перейри.

20 вересня 2001 року створено Юридичний факультет. 29 травня 2002 році створено Факультет менеджменту та логістики (нині Факультет транспорту, менеджменту та логістики). Того ж року створено професійний ліцей НАУ на базі реорганізованого професійно-технічного училища № 11 м. Києва (нині Вище професійне училище).

У 2002 році у НАУ відкрито Європейський регіональний навчальний центр ІКАО з підготовки державних інспекторів з безпеки польотів та льотної придатності повітряних суден.

У 2003 році в університеті створено Інститут ІКАО, відкриття якого обумовлене необхідністю координації діяльності цілої низки національних центрів та програм. З 2005 року незмінний директор Інституту ІКАО НАУ – Галина Андріївна Суслова.

30 вересня 2003 року на території колишньої навчально-авіаційної бази Національного авіаційного університету відбулось офіційне відкриття Державного музею авіації імені О.К.Антонова.

14 липня 2004 року створено Інститут міжнародних відносин (тепер Факультет міжнародних відносин).

24 грудня 2004 року Указом Президента України Леоніда Кучми Національному авіаційному університету надано статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.

27 грудня 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України Аеродинамічний комплекс університету на базі дозвукової аеродинамічної труби ТАД-2 внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

У 2007 році до складу НАУ увійшли Васильківський коледж та Київський радіомеханічний коледж (нині Київський коледж комп’ютерних технологій та економіки НАУ).

30 березня 2012 року університет відвідав Президент Європейської конференції цивільної авіації (ЄКЦА) Каталін Раду у супроводі Виконавчого секретаря ЄКЦА Сальваторе Шаккитано.

23 травня 2012 року до НАУ завітали Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної авіації Раймон Бенжамін та директор Європейського/Північноатлантичного бюро ІСАО Луїш Фонсека де Альмейда. На урочистому засіданні Вченої ради Раймону Бенжаміну вручено мантію та диплом «Почесного доктора Національного авіаційного університету».

3 липня 2013 року до університету з візитом прибув Його Королівська Високість Принц Майкл Кентський. Урочистим моментом візиту стало вручення в залі Вченої ради високому гостю мантії та диплому «Почесного доктора Національного авіаційного університету».

24 травня 2017 року університет відвідав президент Ради ІКАО, випускник НАУ Олумуіва Бенард Аліу. На розширеному засіданні Вченої ради НАУ Президенту Ради ІКАО вручено мантію та диплом «Почесного доктора Національного авіаційного університету».

23 листопада 2017 Національний авіаційний університет увійшов до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Отримане НАУ свідоцтво є чинним до 23 листопада 2022 року.

27 листопада 2017 року у Монреалі (Канада) підписано Меморандум між ІКАО і НАУ про координацію та організацію стажування фахівців авіаційного профілю України в апараті ІКАО. Від ІКАО меморандум підписала Генеральний секретар ІКАО Фан Лю, від Національного авіаційного університету – в.о. ректора Володимир Ісаєнко.

13 квітня 2018 року наказом Міністерства освіти і науки України ректором НАУ призначено доктора біологічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України, Заслуженого працівника освіти України  Володимира Миколайовича Ісаєнка, який отримав більшість голосів у другому турі виборів ректора НАУ 14 березня 2018 року.

16 травня 2018 року підписано чотиристоронній Меморандум між Національним авіаційним університетом, Державним підприємством «Антонов», Канадор Коледжем (Канада) та Норc Бей Аеропортом (Канада). У рамках укладеної угоди реалізовуватиметься низка двосторонніх проєктів, зокрема, щодо здійснення підготовки авіаційних та технічних спеціалістів в НАУ та Канадор Коледжі; підготовки спеціалістів за пілотними та технічними спеціальностями, зокрема для роботи на модернізованому літаку Ан-2 та ін.

19 червня на засіданні Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів Кабінеті Міністрів України підтримано проєктну пропозицію університету та розпочату реалізацію державного інвестиційного проєкту  «Міжнародний центр підготовки пілотів Національного авіаційного університету».

12 жовтня 2018 року відбулося Урочисте розширене засідання Вченої ради до 85-річчя університету за участі першого Президента України Леоніда Кравчука. На засіданні мантію та диплом «Почесного доктора Національного авіаційного університету» вручено регіональному директору Європейського та Північно-Атлантичного бюро Міжнародної організації цивільної авіації Луішу Фонсека де Альмейда та директору науково-дослідної лабораторії з новітніх технологій «Nano Control AB» (Швеція) Андріану Хосе Кабесас Моралесу.

11 листопада 2018 року у місті Ханчжоу (КНР) відбулась офіційна церемонія відкриття спільного Китайсько-українського інституту аерокосмічних технологій (CUAT). Інститут – платформа НАУ для міжнародного співробітництва з китайськими університетами, науково-дослідними інститутами та китайськими підприємствами, для розробки спільних наукових проєктів і впровадження результатів наукових досліджень.

29 листопада 2018 року в університеті створено «Асоціацію випускників Національного авіаційного університету». Почесним Президентом Асоціації одноголосно обрано Президента Ради ІКАО, Почесного доктора НАУ – Олумуіва Бенарда Аліу.

13 грудня 2018 року у місті Шеньчжень (КНР) на Форумі авіаційних університетів ректор Володимир Ісаєнко підписав Угоду про створення Міжнародної асоціації авіаційної та аерокосмічної освіти (ALICANTO). До Асоціації увійшли понад 50 провідних авіаційних університетів з Австралії, Білорусі, Великобританії, Венесуели, Грузії, Німеччини, Італії, Канади, Китаю, Південної Кореї, Південно-Африканської республіки, Польщі, Росії, Румунії, Сінгапуру, Словаччини, США, Туреччини, Франції, Чехії. Мета Асоціації – керувати, представляти, просувати і захищати інтереси університетів, які пропонують програми, пов’язані з авіацією, на глобальному і регіональному рівнях.

5 квітня 2019 року придбано літак К-10 SWIFT у рамках державного інвестиційного проєкту  «Міжнародний центр підготовки пілотів Національного авіаційного університету».

12 квітня у НАУ відкрито перший на базі закладів вищої освіти України Центр підтримки технологій та інновацій (Technology and Innovation Support Center – TISC).  Проєкт реалізовано в рамках політики Міністерства освіти і науки України у сфері інноваційної діяльності й трансферу технологій та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у сфері інтелектуальної власності.

25 квітня 2019 року на урочистому засіданні Вченої ради університету Надзвичайному і Повноважному Послу Канади в Україні Роману Ващуку присвоєно звання «Почесний доктор Національного авіаційного університету».

10 жовтня 2019 року університет відвідала американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Під час зустрічі з викладачами та студентами університету вона розказала про складнощі відбору, тренування на землі, особливості будівництва станції у відкритому космосі. Також Гайдемарі поділилась враженнями від польотів та перебування на Міжнародній космічній станції (МКС), про особливості роботи екіпажу МКС. 

20 грудня 2019 року відбулось урочисте відкриття унікального Тренажерного центру у рамках державного інвестиційного проєкту  «Міжнародний центр підготовки пілотів Національного авіаційного університету». Окраса центру – єдиний в Україні сучасний високотехнологічний тренажер ALX FNPT II французької компанії «SARL ALSIM SIMULATEURS», на якому здійснюється  підготовка студентів-пілотів на повітряних суднах класу: Cessna,  Tecnam та  Boeing-737.

23 грудня 2019 року до аеродрому «Антонов-2» (Гостомель) доставлено одномоторний літак Cessna 172  та два одномоторні – Tecnam P2002-JF. Літаки придбано у рамках реалізації державного інвестиційного проєкту  «Міжнародний центр підготовки пілотів Національного авіаційного університету».

03 лютого 2020 року придбано та доставлено до аеродрому «Антонов-2» (Гостомель) два легкомоторні навчально-тренувальні літаки Tecnam P2002-JF для Міжнародного центру підготовки пілотів НАУ.

У травні 2020 року студенти-пілоти університету отримали свідоцтва приватних пілотів, вперше пройшовши практичну підготовку на літаку К-10 SWIF, що було придбано у квітні 2019 року для Міжнародного центру підготовки пілотів Національного авіаційного університету.